Олексій Баганець
Олексій Баганець Екс-заступник Генерального прокурора України.

​Проблематика боротьби правоохоронних органів із організованою злочинністю

16:03
​Проблематика боротьби правоохоронних органів із організованою злочинністю

Криміногенна ситуація, яка склалася в Україні, перетворилася у найбільше небезпечне соціальне лихо, що створює серйозну загрозу розбудові незалежної держави, а небувале зростання злочинності – загрозу для законослухняних громадян та їх конституційних прав і законних інтересів. Сучасний стан криміногенної ситуації в Україні характеризується значним зростанням кількості тяжких злочинів проти життя та здоров’я громадян, проти власності, збільшенням кількості організованих груп та злочинних організацій, а також значним зниженням рівня протидії злочинності з боку правоохоронців (більше 70% злочинів залишаються не розкритими). Саме тому, зважаючи на такий критичний стан речей, держава повинна негайно вжити адекватні заходи щодо врегулювання даних проблем та забезпечення законності та захисту своїх громадян. Одним з найнебезпечніших видів злочинів, пов’язаних, в першу чергу, з посяганням на права, волю та життя громадян, є кримінальні правопорушення скоєні організованими групами або організованими злочинними організаціями. Зауважу, що упродовж 2016 року правоохоронними органами викрито всього 136 стійких злочинних угруповань (проти, наприклад, 185 у 2013 році), з яких лише 3 злочинних організації (в той час як у 2013 році їх було 7)! Більше того, із загального числа виявлених у 2016 році організованих злочинних груп лише 16 — з корумпованими зв’язками (проти 17 у 2015 році, 32 у 2014 році та 33 у 2013 році), що, знову ж таки, вдвічі менше ніж у попередні роки! Водночас, в 2016 році не викрито жодного злочинного угруповання у сфері приватизації, металургійній промисловості, електроенергетичному комплексі, хоча, зокрема, остання сфера є не менш злочинною, ніж колись. Таким чином, протягом останніх років спостерігається фактичне згортання діяльності правоохоронних органів по боротьбі із організованою злочинністю, а підґрунтям для цього є недостатня законодавча база і відсутність політичної волі у влади. Організована злочинність – це глобальна проблема, з якою потрібно боротись, перш за все, на загальнодержавному рівні. Хочу звернути увагу наших законодавців і на те, що останнім загальнодержавним документом, який хоча б передбачав профілактику будь-яких правопорушень, була «Концепція реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року», строк дії якої закінчився ще 2 роки тому, а натомість нового подібного документу до сьогодні Кабінетом Міністрів України не розроблено і не прийнято. Я вже не говорю про Комплексну цільову програму боротьби зі злочинністю, яка востаннє в нашій державі приймалась на період 1996-2000 років. Ще більш неприйнятним є те, що єдиним законодавчим актом, який регулює порядокборотьби із організованою злочинністю в Україні є Закон України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» від 30.06.1993 № 3341-XII, який також потребує негайного оновлення. Його за ці майже 24 роки настільки змінили і «вихолостили», що фактично єдиними спеціально уповноваженими органами по боротьбі із організованою злочинністю і нашій державі залишились спецпідрозділи по боротьбі із корупцією і організованою злочинністю Служби безпеки України, і, що головне, їх основний напрямок діяльності аж ніяк не являється боротьбою із організованою злочинністю, та «існуючий на папері» Координаційний Комітет по боротьбі із організованою злочинністю при Президентові України. Окрім цього, абсолютно не виправданим і поспішним кроком, який негативно вплинув та рівень розкриття злочинів, вчинених організованими групами чи злочинними організаціями, було прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування органів внутрішніх справ», яким було абсолютно необґрунтовано ліквідовано ГУБОЗ МВС України (натомість створено універсальних поліцейських, які більш ніж півроку, від початку свого створення не мали права здійснювати оперативно-розшукову діяльність), а також впровадження непродуманих (навіть шкідливих) реформ у державі, законів України «Про очищення влади», «Про відновлення довіри до судової гілки влади», внаслідок яких відбулися значні кадрові зміни в правоохоронних та судових органах на гірше. Саме тому, вбачаю, за необхідне, негайно переглянути модель реформування правоохоронних органів, розробити і прийняти необхідні закони по активізації роботи правоохоронців у напрямку боротьби зі організованою злочинністю, залучити до цієї роботи професійних слідчих, прокурорів та оперативних працівників, внести необхідні законодавчі зміни щодо посилення прокурорського нагляду за діяльністю правоохоронних органів, в тому числі і щодо координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю в країні.

Екс-заступник
Генерального прокурора України,
заслужений юрист
України, адвокат
О.В. Баганець